* * *
Лист від 14.05.2009
Дорогі брати і сестри, хочу поділитися з Вами ласками, які я отримала від Бога, тому що прагну, щоби кожен знав, наскільки могутнім та милосердним є Ісус.
Усе почалося з того, що моїй сестрі зробили прооперували голову і виявили злоякісну пухлину.
У Львові біля церкви святого Андрія я купила книжку «Вервиця визволення» і почала молитися. Сестра їздила на променеву терапію. Їй було і погано, і добре. Були приступи корчів. Їй стало краще на Великдень, тому що я вірила, що Ісус, воскреснувши, зцілить мою сестру. Після того був приступ. Я молилася і не розуміла, чому Ісус не допомагає. І тоді я побачила, що моя віра не є настільки сильною, щоб Ісус мені допоміг. І я почала молитися Вервицю визволення з великою вірою і надією на Ісуса. З кожним разом, коли я молилася Вервицю, моя віра ставала сильнішою. У п’ятницю сестру мають виписати, у середу зробили аналізи. Цього листа я пишу в середу і маю велику надію та віру, що аналізи будуть добрими і Ісус зцілить мою сестру.
Я даю ці свідчення на користь Ісуса, хочу розказати всім, наскільки великою є сила віри і молитви і наскільки безмежна любов Ісуса до нас. Я обіцяю дати свідчення на користь Ісуса про повне зцілення моєї сестри, в яке я дуже щиро вірю. У Бога все можливо.
м. Львів
* * *
Лист від 19.03.2009
Слава Ісусу Христу, брати і сестри, дорога спільното. З тривогою і надією звертається до Вас мати хворого п’ятирічного хлопчика. Не вистачає вже ні сили, ні коштів, щоб їздити по лікарях, які не дають надії, що він іще буде нормальним. Щодня молюся Вервицю визволення, але відчуваю, що маловірна. Тому дуже прошу спільноту помолитися за мою дитину Вервицю визволення, бо вірю, що спільна молитва має велику силу. Наперед складаю подяку. Буду дуже щаслива приїхати до Вас із Богданчиком, щоб дати свідчення про зцілення.
Надіюсь на Ваше розуміння.
Якщо це можливо, повідомте, коли буде молитва, щоб я приєдналась у Дусі.
Джердж Галина Мир
м. Тернопіль
* * *
Лист від 15.09.2008
Слава Ісусу Христу!
З великою радістю та любов’ю в серці я хочу дати свідчення, що через книгу «Вервиця визволення» Ісус допоміг зцілитися від серцевого нападу і спастися моєму другові Михайлові.
У нього стався серцевий напад, він не хотів іти до лікарні. Я була у відчаї і не знала, що робити. Я вже втратила чоловіка, сестру, тата, а тут – ще й друга. Не знала, чи доживе він до ранку. Але в мене була книга «Вервиця визволення». Я глянула на неї і почала молитися за Михайла.
І Ісус допоміг йому: до ранку стало краще. Наступного дня я знову молилася і приступ відійшов. Тепер він почувається краще, і серце б’ється нормально. Дуже дякую Богові та Ісусові за зцілення, спасіння мого друга.
З того часу, відколи у мене з’явилася книга «Вервиця визволення» і я стала з неї молитися, моє життя набагато покращилося: люди почали допомагати мені, вдові; налагодилися стосунки на роботі; діти почали більше слухатися мене.
Я дуже дякую Богові за те, що послав у мій дім цю книгу – «Вервицю визволення», яка змінює моє життя на краще.
Дякую Вам за спасіння моєї грішної душі.
Хай Бог Вам у всьому помагає!
Олена, м. Калуш
* * *
Лист від 02.09.2008
Слава Ісусу Христу!
Мене звати Галя. Мені 30 років. Я хочу дати свідчення, як і обіцяла. Коротенько розкажу свою історію.
Шість років тому я вийшла заміж і не могла завагітніти. Ми з чоловіком дуже хотіли дитинку і дуже просили, молилися до Бога. Нарешті, здається, Бозя нас вислухала і послала нам довгоочікуваного синочка. Ми дуже зраділи, коли дізналися, але вагітність проходила тяжко: увесь час я пролежала в лікарні. І на 21-ому тижні втратила дитину. Мені було дуже важко. З голови мені не сходила думка: чому дитинка, а не я? Я навіть втратила надію. Мені зробили розтин у лікарні, і після того я не хотіла нікого бачити й чути, тільки плакала.
Одного разу сусідка принесла мені книжку «Вервиця визволення». Я прочитала її і почала молитися. На душі стало легше. Я молилася Вервицю 9 днів, просила в Бога послати мені дитинку і пообіцяла дати свідчення.
Бозя мене вислухала. Я вагітна на другому місяці. Таку ж книжку «Вервиця визволення» подарувала мені й подружка. Тепер я молюся кожного дня і дякую Богові, що вислухав мої молитви. Даю свідчення, як і обіцяла перед Богом. Дякую Богові та прославляю, що вислухав наші молитви.
* * *
Лист від 08.07.2009
СЛАВА, СЛАВА, СЛАВА, ГОСПОДИ ІСУСЕ!
З великою радістю і миром у серці я хочу дати свідчення про велику благодать, яку отримала.
Це сталося завдяки великій вірі у Найсвятіше серце Ісуса і нашу Богородицю, а також довіру до Вервиці визволення.
Я була у розпачі. Зі мною сталося таке, що трудно уявити. Минали дні, і кожен наступний був гірший за попередній. Ми втратили всі заощадження, влізли у великі борги, на черзі була втрата роботи. У результаті зникло терпіння і наснага до всього.
Усі ці проблеми наклалися на спогади про трагічну історію загибелі нашої донечки.
Життя перетворилося на пекло. Усе йшло шкереберть, і ми нічого не могли з цим зробити.
Мене підвело здоров’я. Вбита ситуацією, що склалася, я захворіла і 5 місяців пролежала по лікарнях.
Нас покинули всі друзі, і ми витерпіли багато принижень. Але, незважаючи на всі терпіння, я не втрачала віри в Бога. Мене підтримувала сім’я.
Я не витримувала болю, не знаючи, що робити від несправедливості, яка спіткала нас. Подивилася на небо і запитала: чому, Отче?
Мені порадили молитися Вервицю визволення.
Я щоденно і декілька разів молилася, просячи Бога про милосердя. Моє життя змінилося, і Бог виливає благословення на моє життя і життя моєї родини.
Ісус благословляє мене кожного дня, і я дуже вдячна Йому за це.
СЛАВА ТОБІ, ГОСПОДИ.
Дуже дякую, Ісусе, за так багато ласк. Я продовжую вірити, що все буде добре.
Я прощаю всім, які осуджували мене, обмовляли та принижували.
Прости і Ти їм, Господи.
Хвала могутньому імені Ісуса Христа. Дякую Господу, Пресвятій Богородиці, всім святим і Ангелам-хоронителям.
З вірою, О.Коник
м. Судова Вишня
Мостиський р-н
Львіської обл.
* * *
Лист від 20.07.2009
Я хочу дати свідчення про велику і чудесну ласку, отриману через найсильнішу молитву, якою є Вервиця визволення.
У 2006 році лікарі виявили в мене фібріому матки. Я дуже переживала, пила різні ліки народної медицини, але нічого не допомагало: пухлина збільшилася до 32 мм. Одного разу моя сваха передала мені книжку «Вервиця визволення» і я почала молитися цією молитвою, просячи Господа, щоби зцілив мене від недуги. Я пообіцяла: якщо буду здорова, то дам свідчення про велику ласку Ісуса і Матінки Божої, а також замовлю Службу Божу за душі в чистилищі в трьох церквах.
І чудо сталося. Я зробила УЗД, і в заключенні про фібріому не йшлося нічого. Мені стало дивно, і я подумала, що, мабуть, про це просто забули написати, адже місяць тому я була у лікаря і він сказав, що пухлина дуже щільна і хто знає, чи взагалі розсмокчеться.
Через деякий час я пішла на консультацію до лікаря, щоб показати результати УЗД. Лікар сказав, що пухлини немає, і він знімає мене з обліку.
Пишу це свідчення, бо це була велика ласка, яку я отримала від Ісуса через молитву Вервиці визволення.
Моліться Вервицю визволення – і Ви отримаєте ласку Господню.
Дякую Богові і славлю Його за те, що вислухав мої молитви.
Продовжую молитися Вервицю за свою сім’ю.
Борис Галина
м. Бучач
Тернопільська обл.
* * *
Лист від 15.07.2009
Слава Ісусу Христу!
Із великою радістю та сльозами на очах пишу Вам, щоб дати свідчення про отримані ласки від Бога через Вервицю визволення і скріпити у вірі наших братів та сестер у Христі.
Минулого року (18.03.2008) мою маму прооперували у Львівському державному онкоцентрі. Цього дня я була поруч і дуже багато молилася до Господа нашого Ісуса Христа, до Матері Божої, святого Йосифа, святого Юди-Тадея, святого Пантелеймона та багатьох святих. Я все віддала в руки Божі. Коли мені було дуже важко, я познайомилася в лікарні з однією жінкою, і вона порадила мені книжку «Вервиця визволення». Наступного дня я купила цю книжку в церкві святої Анни у Львові і почала молитися Вервицю спочатку за себе, а потім – за здоров’я і визволення від тяжкої недуги моєї матері. Операція пройшла успішно, стан мами стабілізувався, післяопераційні рани почали затягуватись; на моє велике здивування на десятий день маму виписали додому в задовільному стані. Я продовжувала молитися Вервицю визволення і відчувала велику Божу благодать на собі та своїх рідних.
Далі моя мама проходила курс променевої терапії в ЛДОРДУ, і завдяки Ісусові та Його ласкам лікування проходило добре, стан мами покращувався, вона повернулася до нормального ритму життя. Я відчувала, що Ісусик зціляє, спасає, звільняє її від хвороби.
За півроку відбувся повторний огляд: дослідження онкомаркерів. Слава Богу, з мамочкою все гаразд, результати аналізів – відмінні. Мама повернулася до нормального життя, до праці.
У травні цього року знову був плановий огляд в онкоцентрі – робили УЗД – і, хвала Богу, все нормально.
Я щодня прославляю Бога і хвалю Його та всіх святих за отримані ласки.
Ісус дуже могутній: Він зціляє, спасає і звільняє. Тому я хочу, щоб кожен, хто буде це читати, міг усе більше і більше повірити в силу Ісуса.
Я донині молюся Вервицю визволення і відчуваю Божу ласку, Божу благодать на собі та своїх рідних. Не втрачайте віри, надії, ніколи не здавайтесь, а тільки довіряйте Ісусові. І Ви відчуєте Його руку допомоги. Ви не одні: Господь, Матінка Божа, Ангел-хоронитель завжди з Вами. Я це відчула на собі та своїй родині. Я переконана, що тільки молитви до Бога допомагають людині. Я хвалю і славлю Господа за чудесну ласку оздоровлення, яку отримала моя мамочка! Нехай будуть прославлені благословенні імена Ісуса, Матері Божої! Вірте! І по вірі Вашій буде Вам дано!
З повагою,
п. Галина
м. Золочів
Львівська обл.
* * *
Мене зовуть Оксана, мені 49 років. Хочу засвідчити, що молитви Вервиці Визволення творять чудеса.
Періодичні болі в лівому яйнику змусили мене звернутися до лікарів. Всі аналізи, крім одного, були добрі, а от проби на ракові клітини в крові були дуже завищені. Я подумала, що це помилка і здала аналіз повторно: результат був такий самий. Я почала щодня молитися Вервичку Визволення і просила доньку теж молитися.
Потім я звернулась в онкодиспансер – обстеження не підтвердили результати аналізів. Але почав наростати відчай, від поганих думок зник апетит, я почала худнути. Лягла в лікарню, де мені провели повне обстеження всього організму.
Паралельно з обстеженням я постійно ходила до церкви – молилась, причащалась. Священик читав наді мною Євангеліє та уділив Оливопомазання. Дивний спокій охопив мене, я стала роздумувати над своїм життям і усвідомила, що все те, що ми робимо неправильно в житті, не щезає безслідно, а падає на нас із негативною енергією – ми отримуємо «по ділах наших».
Упродовж двох місяців я ретельно молилася Вервичку Визволення, а на Йордан під час Служби Божої почала щиро просити новонародженого Ісусика зробити для мене чудо і зцілити мене. Після свят наважилася знову здати аналіз. Я була майже впевнена, що Господь змилосердився наді мною. Так і сталося – ракові клітини майже зникли, болі минули.
Я з цілого серця віддаю щиру подяку Господу нашому Ісусу Христу і Матінці Божій та вважаю, що за жодних обставин не можна втрачати надії на Боже милосердя.
Слава Ісусу Христу!
* * *
Сьогодні я хочу дати письмове свідчення. Я пообіцяла Ісусові: якщо мій чоловік буде зцілений, то я дам це свідчення. “Нічого немає неможливого в Бога”. У цьому я переконалась завдяки Вервиці Визволення.
У сім’ю прийшла біда. У чоловіка почалися дуже сильні болі. Лікарі не могли встановити діагноз. Призначене лікування та знеболюючі ліки допомагали лише тимчасово. Я була у відчаї. Муки чоловіка не припинялись ні вдень, ні вночі.
Я зрозуміла, що без Небесного Лікаря нам не обійтися... Потрібна була сповідь із цілого життя... Чоловік не заперечував, але весь час повторював: “я ще не готовий ”.
Із вірою та впевненістю в серці я взяла в руки вервицю. Вісім днів я відмовляла по дев’ять Вервиць Визволення в цьому намірі й на дев’ятий день чоловік приступив до Сповіді, святого Причастя, Єлеопомазання.
Я зрозуміла, що зрушила серце Бога на нашу підтримку і почала молитись по три Вервиці Визволення в намірі зцілення, спасіння, визволення свого чоловіка.
І сталося чудо. Ми знайшли тих лікарів, через яких діяв Бог. Чоловіка прооперували, болі зменшились, іде процес одужання. Під час операції я не випускала з рук вервиці. Лікарі підтвердили, що без операції би не обійшлося. Дякую Тобі, Ісусе, дякую тобі, Небесна Матінко.
Дякую Тобі, Боже! За те, що даєте нам так багато радості та надії у терпіннях.
Сьогодні молюся Вервицю Визволення за свою маму. Прошу Бога просвітити її Божественним світлом, дати зцілення, спасіння та визволення.
Любов Коцура
м. Луцьк
* * *
Цей лист є Подякою Богові за вислухані молитви і даровані ласки через посереднитво чудової молитви Вервиці Визволення. Я живу на дану хвилину в Канаді в м. Торонто. Книжечку “Вервиця Визволення” я отримала від мами в дарунок десь у вересні місяці. Моя мама сказала мені що чула багато відгуків про силу цієї молитви і порекомендувала спробувати. Слід зазначити, що в той час я вступала в період великих змін. Я, яка жила в новій країні і мала досить вже якось влаштоване життя, мусіла змінити роботу, помешкання. Слід сказати, що, не маючи сім’ї в Канаді не є так легко порадити собі. Я стояла перед вибором: або жити тим, що маю, або почати щось нове і, можливо, мати краще. Я дуже боялася. У моєму серці був страх, що не дам собі ради, не пораджу. І тоді я почала молитися Вервицю Визволення. Коли мені було особливо страшно прийняти якесь рішення, Вервиця Визволення була зі мною. Я перейшла той час. Зараз я маю маленьке і затишне гарне помешкання, працю, яку люблю, коханого хлопця. А основне, що я маю, - це віру в те, що Господь, як би нам не було важко, є завжди з нами, і ми завжди залишаємось улюбленими дітьми Божими. Може хтось скептично скаже: «Ну і що тут дивного! Ти багато працювала і тому маєш те, що маєш мати. Але кожна людина сама розуміє і відчуває присутність Дива і Божого провидіння у своєму житті. Це відчуваю і я. І я дякую Богові, що Він не залишив мене, коли мені було це дуже потрібно. Хоча, коли нам не потрібно Бога?
Кожен приходить до Бога своєю дорогою. Кожному Бог показує у той чи інший спосіб Свою присутність. Тому я нікого ні в чому не хочу цим листом переконати. Це тільки свідчення моєї віри.
І.М. (29 років)
Торонто
* * *
Пишу цього листа, щоб скласти свідчення про те, що сталося у моєму житті, коли дізналася про «Вервицю Визволення».
Мене звати Світлана. Цього року я закінчувала Медичний університет. Рік не був дуже важким, але відповідальним було написання тестового завдання “Крок-2”, за яке я переживала, оскільки, якщо не написати його, треба вчитися ще рік.
Слава Богу, коли я сповідалася, отець Роман порадив мені книжечку «Вервиця Визволення». Я вдячна Богові, що дізналася про неї.
Я написала тестове завдання і щасливо закінчила Медичний університет.
І ще одне свідчення.
У мене були проблеми в особистому житті, за які я молилася і просила Господа Бога, щоб допоміг все поставити на свої місця.
Дякую, Господи, що допоміг!
Світлана
м. Івано-Франківськ
* * *
Пишу, щоб дати свідчення про благодать, зіслану на мене Ісусом. У книгарні Святий Дух підвів мене до книжки “Вервиця Визволення” Регіса та Майзи Кастро. Переглянула її та купила. Увечері ще раз переглянула, але заглиблюватися у читання не було часу. Вночі сниться сон. Хтось мені каже: “Я чую пісню!” Я відповіла: “Я ж не співаю”. І знову відповідь: “Але ж я чую пісню!”
І я зрозуміла цей сон, коли почала молитися Вервичку Визволення.
Часто у сні співаю “Достойно є ...” або “Єдинородний Сину...”
У нас часто хворіє внучка Анна. Після молитов Вервички Визволення за здоров’я Анни, дочка знайшла лікаря, який допоміг Анні. І зараз їй легше.
Сеньйор Леонардо, мій чудовий друг, дуже кашляв. І кашляв більше двох місяців. Ніякі ліки йому не допомагали. Я почала молитися Вервичку Визволення за його здоров’я. За дев’ять днів мені приснився сон. Чоловічий голос казав: “Леонардо мав рак”. У цей же день я подзвонила сеньйорові Леонардо і спитала, як його здоров’я, як він почувається. Він мені відповів, що йому вже краще.
День у день зі мною іде Ісус. Я це знаю і щаслива від цього.
11.01.2008
Олеся
м. Болонія (Італія)
* * *
Пишу з радістю, щоб засвідчити велику ласку, яку я отримала через найсильнішу молитву, якою є Вервиця Визволення. Про цю молитву я дізналась від своєї подруги, вона навчила мене молитись на вервиці і подарувала книжку зі cвідченнями.
Коли моєму синові було 10 місяців, ми потрапили до лікарні з діагнозом „коклюш”. Лікування дало результати, нас мали виписувати додому, як Андрійчикові стало погано, піднялась температура, почалася блювота і пронос. Так тривало три дні, і нічого не допомагало. Нам сказали, що якщо через день йому не стане краще, то його заберуть в реанімацію. Я одразу ж подзвонила своїй подрузі і попросила помолитися за Андрійчика. Не знаю, скільки разів за ту ніч я сказала „Ісусе, спаси Андрійчика”, та на другий день моєму синочкові стало набагато краще, і через декілька днів нас виписали додому.
Я багато читала про різні дива та зцілення, а тепер відчула це на собі. Я даю це Свідчення для того, щоб люди вірили і молились, тоді вони на собі відчують Божу Ласку.
Наталя
м. Івано-Франківськ
* * *
Дякувати Богу, Матері Божій, я все-таки знайшла час, щоб дати свідчення про те, як через молитву Вервиця Визволення я і мої рідні отримали ласки та милосердя від нашого люблячого Бога.
Попереднього року я впала і поранила ногу – нога боліла довгий час і ходити було дуже важко, але до лікаря я не зверталася. На той час, у мене, дякувати Богу, вже була книга “Вервиця Визволення”, яку я з великим захопленням читала, адже щира молитва до Бога, Ісуса Христа, Матері Божої робить чуда духовного і фізичного характеру. Після цього я з батьками почала молитися цю молитву, і через деякий час нога перестала боліти без вживання якихось ліків та візиту до лікаря.
Ми недавно молилися і за сестру, в якої зараз є проблема з зором – дякувати Богу – ця хвороба поволі відступає, є позитивні результати – язва ока затягується.
В мене не вистачає слів для подяки милосердному Богові, Діві Марії за отримані ласки та благодаті в моєму житті.
Я відчуваю себе щасливою тільки з ними, які проявляють велику щедрість та милосердя для кожної людини, тільки необхідно щиро молитися з вірою.
Дуже дякую авторам книги та їх розповсюджувачам за можливість краще пізнати Бога через людські долі, можливість бути ближче до нього.
З любов’ю до Вас Ірина-Ганна
* * *
Хочу Вам подякувати за чудову книжку – “Вервиця Визволення”. Читала її зі сльозами на очах. Вона допомогла мені повірити в те, що сила Ісуса безмежна, його ласка і доброта – нескінченні. Навчилася і я молитися на вервиці. Після молитви мені стає легше на душі, повертається надію, яку вже іноді і втрачаю. Якось ще в грудні я захворіла і попала в лікарню в гінекологічне відділення. Ввечері черговий лікар оглянув мене і сказав, що мабуть потрібна операція. Я зі слізьми довго молилася Вервицю Визволення, щоб уникнути операції, бо дуже боялася за її наслідки. На ранок інший лікар оглянув мене, і сказав, що оперувати немає потреби, тільки треба пройти курс лікування антибіотиками. Це Ісус допоміг мені, я так щиро його просила, і Він мене послухав.
І я пообіцяла, що напишу Вам. А якщо є в мене якість негаразди в сім’ї чи в роботі – я теж молюся Вервицю Визволення. Результати тільки позитивні.
З повагою, Броніслава.
* * *
Пишу, щоб дати свідчення про допомогу, яку я отримала завдяки молитві Вервиці Визволення. Слава і хвала Тобі, Господи.
У мене були великі проблеми. Чоловік випивав і я пішла від нього. Ми 8 років жили окремо. І коли я дізналась про Вервицю Визволення, почала молитися. Після 9 днів молитви ми знову разом. Я молилася за сім’ю, за вилікування чоловіка від його страшної хвороби. Вже 2 місяці він не п’є і я твердо вірю, що так буде завжди.
Господь почув мої молитви і я постійно буду дякувати Йому за це.
І ще багато ласк отримала і ще отримую завдяки молитві Вервиці Визволення.
Дуже дякую Тобі, Господи.
п. Ірина
м. Івано-Франківськ
* * *
Немає на цілому світі таких слів, якими б можна було виразити ту велику вдячність Всемогутньому Господу за Його любов та безмежну опіку, за чуда зцілення та уздоровлення...
Напевне, що не випадково, я дізналася про проблеми із здоров’ям п. Мар’яна – батька нашого отця-настоятеля Віктора. На це була Божа воля. Господь прагнув моєї молитви, посту, жертви; Він хотів, щоб я була слухняною хустинкою в Його руках.
На Святій Службі, яку я замовила за здоров’я пана Мар’яна, під час молитви вірних, була молитва про щасливу операцію для цього пана. Щось кольнуло біля серця. І першою думкою була та, щоб цілий день постити, пити тільки воду, за щасливу операцію. Цього пана я ніколи не бачила, але в той момент було дивне відчуття – неначе він був для мене найріднішою людиною. Напевне, в такий спосіб Господь дав зрозуміти, як Він любить кожну людину і що ми всі повинні наслідувати Його.
У квітні п. Мар’ян переніс інсульт. Наслідком хвороби було те, що йому відняло ліву ногу і ліву руку. Довго лікувався і, дякуючи Богу, нога і рука почали рухатися. Але хвороба дала ускладнення на праву ногу. Нога стала боліти, сильно пекти – кров не поступала до пальців. І знову лікування – в Хмельницькому і Польщі, але воно не принесло значних результатів.
В листопаді місяці 2007р. п. Мар’ян у клініці м. Львова пройшов повне обстеження на комп’ютері. В результаті лікування необхідні були дві операції.
В день першої операції прийшовши додому із храму, я разом із своїми трьома дітьми з глибокою вірою відмовила молитву Вервиця Визволення. Постила і постійно розмовляла з Ісусом. З очима, повними сліз, просила, щоб саме Ісус своїми рученятами робив цю операцію. В момент її закінчення, Господь дав мені відчути, що усе страшне позаду – на серці стало легко і спокійно. Це була операція на сонній артерії: видаляли згусток крові, який перешкоджав кровообігу, вона тривала 4 години.
Через день була запланована друга операція на правій нозі. Лікарі стверджували, що на ній засмітилися вени, потрібно їх прочистити, промити, а при необхідності замінити.
Пан Мар’ян був дуже ослабленим після першої важкої операції. А на другий день його почали готувати до наступної. Знесиленому після наркозу, йому знову не можна було їсти. Блідий і стривожений п. Мар’ян повністю віддався на Божу волю.
Господь говорив до мене тихо і ясно. У ніч перед другою операцією Він дав мені зрозуміти, що всю ніч я повинна займатися працею по дому та через кожну годину на колінах мовити Вервицю Визволення за щасливу операцію та легкий вихід із наркозу. Було важко: злипалися очі, не слухались руки, але, стоячи на колінах і заливаючись сльозами, з глибокою вірою я благала Ісуса про допомогу не допускати до серця навіть найменшого сумніву. 10 Вервиць Визволення було відмовлено тієї ночі. Але, я знала, що є грішною і не можу випросити в Ісуса ласки, які є потрібні для пана Мар’яна. Тому благала заступництва Святого Апостола Юди-Тадея – помічника у важких та безнадійних ситуаціях, мого Покровителя і Небесного Брата. З великою довірою благала, щоб всі мої прохання Він заніс перед Трон Божий і випросив в Ісуса потрібні благодаті для п. Мар’яна.
Знову голос Божий: “В день другої операції піст на воді і кожну ситуацію жертвувати Господу за цього пана”. В той день навіть діти притихли, з-пів слова слухались, багато молились.
Операція почалась в 13.00 дня. Тривала 4 з половиною години. Оперував професор Кобза А.І. Права нога була розрізана від пахви аж до кісточки. Одну вену замінили, друга була дуже тонесенька і її довго не могли зашити. Пан Мар’ян втратив дуже багато крові.
Того дня кожну ситуацію я жертвувала Богу. Несучи поперед себе здоровенну миску мокрої постільної білизни – в очах потемніло, підкошувалися ноги, а в серці чула голос: “Жертвуй за легкий вихід з наркозу”. І я жертвувала...
Добрий Господь вислухав прохання через Вервицю Визволення. Завдяки Вервиці Визволення Ісус почав розмовляти зі мною.
На четвертий день після другої операції по закінченню Вечірньої Святої Служби, Ісус так ясно і голосно мені сказав: “Пан Мар’ян потребує заступництва св. Юди-Тадея та св. Антонія Падуанського. Іди і замов дві Служби на завтра”. Від несподіванки я розгубилась. Та чула ці слова знову і знову. “Чому сидиш – іди замов Служби,” – говорив Ісус.
В той момент я не знала, що того дня пану Мар’яну дозволили сідати і що в ту хвилину, коли йому допомагали сісти дружина Ванда і їхній онук, – він зблід, голову закинув назад, очі дивились в одну точку. Рідні думали, що він помер. Наробили шуму, збіглись лікарі і, дякуючи Господу Богу, п. Мар’яна врятували.
На другий день було відправлено дві св. Служби в м. Городку Хмельницької області. О 7.00. та 9.00 год. за заступництвом св. Антонія Падуанського і св. Апостола Юди-Тадея про дар оздоровлення і відновлення фізичних сил для п. Мар’яна. Бог зробив чудо. По закінченню св. Служби цей пан спокійно сів на ліжку, піднявся на ноги з допомогою дружини, почував себе нормально.
Перед тим, як мали знімати шви на нозі, Господь ясно сказав, що хоче, щоб я знову цілу ніч працювала і через кожну годину молилася Вервицю Визволення. Тієї ночі, молячись Вервицю Визволення, благала Ісуса, щоб Він своїми рученятами знімав шви і Свої ручки поклав на той величезний шов і зцілив його. Благала, щоб п. Мар’ян на другий день сам ходив по коридору без ходуль і палки.
Якою великою була моя радість і вдячність Господу, коли на другий день, розмовляючи по телефону з п. Вандою, я дізналась, що Господь прийняв мою молитву і вислухав мене.
Завдяки Вервиці Визволення, Господь керував мною і говорив завжди про те, що я мала зробити. Ісус не просив понад мою силу. За весь той час, що п. Мар’ян був у лікарні, я постила на воді 7 з половиною діб, а коли мої сили, здавалось покидали мене: в очах темніло, руки-ноги не слухались, я цей свій стан жертвувала Богу, промовляючи:
Ісусе, помилуй п. Мар’яна!
Ісусе, зціли п. Мар’яна!
Ісусе, спаси п. Мар’яна!
Ісусе, звільни п. Мар’яна!
І ніби крила виростали, на серці було так легко і радісно, що хотілось до всіх усміхатись...
Дуже часто Ісус промовляв: “Пані Ванда зараз дуже засмучена, їй важко на серці – зателефонуй, розрадь її...” Я телефонувала і старалась як могла, щоб її підтримати. Багато раз чула слова п. Ванди: “Я хотіла плакати, а ти мені перебила. Мені стало легше”.
Сердечно дякую Милосердному Господу, що Він в такий спосіб послугував мною, що зцілив і врятував життя п. Мар’яну. Дякую Матінці Небесній, Святому Апостолу Юді-Тадею, Святому Антонію Падуанському та всім святим, які молитву Вервиці Визволення з моїми проханнями представили перед Трон Божий і молились разом з усіма нами.
Слава Тобі, Господи, за все те, що робиш для нас, що вислуховуєш наші молитви, що пробачаєш і оберігаєш від усього злого.
Слава Тобі, Господи!
Крочак Людмила
Хмельницька обл.
м. Городок
* * *
З великою радістю пишу цей лист-свідчення.
З Вервицею Визволення я познайомилась випадково. В однієї із своїх співробітниць я побачила на столі книжку “Вервиця визволення” і, гортаючи сторінки, почала переглядати. Та якась незрозуміла сила тягнула мене до цієї книжки, і я зразу ж переписала для себе Вервицю Визволення.
Так, безумовно, я грішниця, я щодня раню Ісуса своїми гріхами, але ця Вервиця Визволення дійсно зробила чудо у моєму житті.
Справа в тому, що у 2006 році в листопаді у мене народилась мертва дитина на 30 тижні вагітності. І тепер, коли я знову завагітніла, я дуже переживала і боялась, щоб знову не сталось ніякої біди. Оглядаючи мене, лікар сказала ніби все добре, видимої загрози викидня немає, але все ж у мене були кров’янисті виділення, що мене насторожували. Ось тоді я почала молитися Вервицю Визволення. І чудо! Ісус почув мене, і вже на третій день виділення припинились, як і не було. Минали дні, моє дитятко росте і розвивається в моєму лоні. Проходячи УЗД лікар сказала, що в сердечку у дитинки є кальценат і показала на моніторі невеличку білу крапочку та заспокоїла, що це страшно, ще виявила інфікування навколоплідних вод. О Ісусе! Знову звертаюсь до Тебе! Помилуй, зціли, спаси, звільни дитятко, що в лоні моєму! Не відвертайся від мене грішниці, а будь милостивий до мене!
Зараз у мене тридцять тижнів вагітності.. І я пообіцяла, що якщо результати УЗД будуть хороші, то я обов’язково дам це свідчення.
Я дуже щаслива. Сьогодні в жіночій консультації, я дуже переживала, доки чекала своєї черги. І от я у кабінеті УЗД. О Господи! Слава Тобі повіки! О Ісусе! Наймилосердніший мій Боже! Дякую Тобі! Дякую за всі ласки, за Твоє милосердя. Моя дитинка здорова, величенька росте, добре і правильно розвивається. Немає кальценату в сердечку і немає ніякого інфікування.
І Вервиця Визволення зі мною і надалі. Я вірю і надіюсь що все буде добре. Ісус не залишить мене!
Дорогі брати і сестри! Зверніться до Ісуса, віддайте Йому усі свої біди, турботи, негаразди, все, що непокоїть вас із вірою в те, що Ісус, не відвернеться від вас, не залишить вас наодинці із проблемами. Вірте і моліться Вервицю Визволення щодня, уповайте на Ісуса, і неправду, побачите, які чуда творить Господь для нас!
Ісусе! Слава Тобі!
Нехай буде благословенний
Бог наш навіки!
Слава Ісусу Христу!
Наталія М.
Тернопільська обл.
* * *
Моя дитина потрапила в лікарню з серцевим приступом. До того часу вона була здоровою, хіба що зрідка хворіла простудними захворюваннями. Частота пульсу була 220 ударів за хвилину. У дитячому відділенні лікарі почали надавати допомогу, але дитині робилося гірше.
Поставлені крапельниці, уколи не допомагали. Її пекло у грудях, серце “калатало” так, що тіло трусилося, губи побіліли. Час йшов (майже 3 год.), а краще не ставало. Я зрозуміла, що допомогти може тільки Божа Сила. І тоді я почала благати Матінку Божу, щоб Вона допомогла моїй дитині. І тоді мені прийшла думка, що потрібно викликати кардіолога. Батько швидко його привіз. Молодий лікар, з Божої ласки, швидко допоміг моїй дитині.
Ми шукали причину приступу, але не знайшли. Нам лікарі сказали, що таке може більше ніколи не повторитися, і ми трохи заспокоїлися.
Через деякий час мені приснився сон, що я йшла до лікаря, а зайшла до кімнати, у якій сповідали людей. Я пішла сповідатися, а жінка, яка стояла недалеко сповідальниці, слухала. Мені не дуже хотілося говорити, але священик сказав, що вона багатьом допомогла. Я запитала про свою хворобу а вона так подивилася на мене, а потім на дочку, яка чомусь теж стояла у цій кімнаті, і сказала:
“В дитини серйозніші проблеми, ніж у вас”.
І дійсно, в дитини повторився приступ. Ми зрозуміли, що допомоги потрібно просити у Бога. До місяця часу лікарі знайшли причину.
Саме в такий складний час нашого життя нам потрапляє до рук книжечка “Вервиця Визволення”. Чомусь саме цю книжку я взяла в руки і, навіть не читаючи, а так перегорнувши, купила. Раніше про цю книжку я нічого не чула.
Ми всією сім’єю почали молитися, просити Ісуса Христа допомоги. Потрапили до хороших лікарів. Аналізи поступово почали ставати кращими. Первинний діагноз, що був майже вироком, не підтвердився. Я щиро дякую Всевишньому Богу, Ісусу Христу, Пресвятій Матері Божій за ту ласку зцілення. Моїй дитині вже набагато краще. Я вирішила написати це свідчення, щоб люди, у яких проблеми, не падали у відчай, а просили допомоги у Бога, молилися, були добрими. Ласка Божа нам потрібна всім.
Сьогодні п’ятниця перед Великоднем. Я ще не написала свідчення, хоча вже думала про це не один раз. І навіть настав такий момент, що я подумала, що всі обітниці, які я давала до свят вже виконала.
І тут знову почало стукати серденько моєї донечки. Друга зразу почала молитися Вервицю Визволення, а я зразу ж пригадала, що не написала свідчення. Приступ припинився так швидко, як і почався. Дякуючи Богу, ми зможемо разом святкувати Велике Воскресіння Христове.
Читаючи свідчення інших людей, ще тоді, коли ми тільки починали молитися Вервицю Визволення, ми кріпилися у вірі, що Ісус допоміг іншим – допоможе і нам. І Він допоміг. Ми дуже хочемо, щоб Ісус завжди був у наших душах, тому, що тоді дуже затишно і зовсім не страшно у цьому світі. Можливо моє свідчення допоможе комусь утвердитися у вірі.
Саме нагадування, стукотом серденька моєї дочки, зробило моє свідчення сердечно щирим.
Слава і хвала Тобі, Господи “і нині і повсякчас і на віки віків”.
Люба Олесько
Львівська обл.
* * *
Я хочу дати свідчення про ласку, яку я отримала через Вервицю Визволення.
В мене є двоюрідний брат, якого я дуже люблю. Він захворів на епілепсію. Моя подруга купила книжку “Вервиця Визволення”. І я почала молитися з надією, що вона мені допоможе. Не можу сказати точно скільки я молилася два чи три місяці. Але в результаті мій брат здоровий. Мені дякувала за молитву моя братова. А я сказала: “Не мені дякуй, а Богові”.
В мене є син, якому 15 років. Він перестав ходити до церкви, а в його словах, вчинках і навіть в очах я почала бачити злість, ненависть. І я молилася за його навернення.
Зараз він ще не є ідеальною людиною. Але з кожним днем він стає кращим. Він стає такою дитиною, як був колись, ще до свого “зіпсуття”.
Я знаю, вірю що молитва завжди допомагає, тільки молитися потрібно з вірою.
Світлана
* * *
Я наважилась дати свідчення про ласку Господню, яку Він вчинив зі мною. Півроку тому я втратила чоловіка, з яким прожила 9 років і приблизно останніх 3 роки страждала разом із ним через його хворобу.
Діагноз поставили за 3 дні до смерті, ще за день цей діагноз поставили і мені. Я думала, що з усім цим я не справлюся. Одна знайома, в якої також в житті були труднощі, подарувала мені книжку «Вервиця визволення», за допомогою якої і я пережила важкі дні .
З того часу я не розлучаюся з цією книжкою. Ідучи кожен день з дому, я беру її з собою. Лягаючи спати, ставлю біля подушки, попередньо прочитавши свідчення інших людей і помолившись за себе та моїх маленьких дітей. За кермом машини я молюся Вервицю визволення за щасливу дорогу. За прийняття правильного рішення я теж звертаюся до Вервиці Визволення. І надалі я обіцяю Ісусові служити і молитися, щоб Він мене звільнив, зцілив від мого «вироку», і якщо я буду зцілена, то я ще дам свідчення в ім’я Ісуса Христа, якщо на це Його воля. Слава Ісусу Христу!
Люда, 26 років.
* * *
«… істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого» (Мт. 17,20).
Дорогий, Ісусе! Серцем, сповненим безмежної вдячності, пишу ці рядки. Щиро дякую Тобі, насамперед, за Твою таку велику Любов до мене грішної; за те, що вислуховуєш мої прохання за заступництвом мого Небесного Брата і Покровителя Св. Апостола Юди-Тадея і обдаровуєш конкретних людей величезними благодатями.
Дізнавшись, що одну дуже дорогу мені людину чекає глобальна перевірка з найвищої інстанції і що цей перевіряючий є дуже прискіпливим до всього, я звернулась до Тебе, мій Дорогий Юдо-Тадею. Благала, щоб мій Заступник, мій Чудотворець усі мої прохання заніс перед Трон Божий і випросив у Милосердного Господа потрібні благодаті для цієї людини.
Дорогий, Ісусе! Якою ж великою є Твоя Любов і як часто ми не розуміємо її!
Ісусе! Ти говорив до мене так ясно і зрозуміло; говорив, що я маю зробити для того, щоб конкретна людина отримала потрібні їй благодаті.
Насамперед, Ти хотів, Дорогий Ісусе, моєї віри і величезної довіри. Знаючи, всю серйозність цієї перевірки, розуміла, що я, малесенька піщинка, сама тут нічим не зможу допомогти. Тому, повністю довірила цю ситуацію Тобі, Дорогий Ісусе, через Руки і Заступництво мого Любого Юди-Тадея.
Перших три дні перевірки (вівторок - четвер) постила на воді, жертвувала Тобі, мій Господи, кожну ситуацію тих днів. Ти хотів бути прославленим через могутню молитву віри – «Вервицю Визволення». Кожне слово цієї молитви було промовлене мною серцем і від себе я ще додавала: «Ісусе, наповни його (називала конкретну людину) Святим Духом і обдаруй прихильністю перевіряючого, щоб перевіряючий залишив його на тій самій посаді в м. Городку.»; «Ісусе, звільни (називала цю особу) від усіх ворогів і зависників».
Господи! Моє серце промовляло «Вервицю Визволення», сльози заливали обличчя, а десь глибоко-глибоко в душі я твердо вірила і знала, що Ти, Господи, вислухаєш мої прохання і ця людина залишиться в м. Городку і на «відмінно» пройде перевірку. Інакше не може бути, бо Ти, Господи, знаєш кожен куточок людського серця і розумієш бажання кожного з нас.
На четвертий день перевірки (п'ятниця) вранці різкий біль пронизав душу, і я відчула, що саме в цей момент ця людина потребує молитви «Вервиця Визволення». Залишила всю роботу і на колінах на голій підлозі молилась, благаючи Божої допомоги і Божого захисту від усіх ворогів для цієї людини. Ніколи не спішила під час молитви, тому була впевнена, що Господь мене вислухає. 40 хвилин триває моя молитва «Вервиці Визволення». По закінченні цієї молитви, почула Господній голос: «Ввечері ця людина знову буде потребувати цієї молитви.
Молись і все буде добре…»
Лише на другий день я зрозуміла, чому в п'ятницю постійно лив дощ і я не могла садити картоплю. Господи! Ти хотів, щоб весь день, безперестанку, я просила Тебе за цю людину, а дощ – був знаком тієї безмежної благодаті, яку Ти зсилав на цю людину під час проведення підсумків перевірки і оцінювання праці.
Дорогий Ісусе! Ти сказав відмовитись мені від серіалів, парфум, улюблених блюд, солодощів; сказав, щоб до остаточного закінчення перевірки (перевірка тривала 9 днів) я тільки два рази на день поїла чуть-чуть, а далі постила на воді. Ти хотів, дорогий Ісусе, кожного вечора бачити мене на Св. Службі і прагнув, щоб кожне Святе Причастя я жертвувала Тобі за цю людину. Я старалась виконувати Твою волю вповноті. А Ти, Добрий Боже, все більше і більше давав мені знаків, щоб підтримати мене і заспокоїти, влити в моє серце дар великої віри і довіри. Вдячна Тобі, мій Господи, що керував кожним моїм вчинком, підказував, що маю робити: коли написати СМС, щоб підтримати цю людину, коли молитись, а коли складати Тобі свої жертви…
Всі свої жертви, молитви, піст я віддавала у Руки святого Апостола Юди-Тадея і просила, щоб саме Він заніс все це перед Трон Божий і випросив потрібну ласку.
В п'ятницю ввечері, по закінченні молитов, в тому числі молитви «Жива Хресна Дорога» матері Анжеліки – Ти, Господи, дав мені знак, що перевірка пройшла на «відмінно» - душу заповнив величезний спокій і стало так радісно і легко, що я усміхаючись, дякувала Тобі за щасливе розв'язання цієї проблеми. Але, залишилась ще одна, найважливіша: я просила Ісуса, щоб цю людину залишили в м. Городку.
У неділю (6-й день) дуже багато молилась серцем і складала жертви Господу. У нічний час півтори години стояла на колінах на дерев'яній дошці, благаючи Господа та жертвуючи нестерпну біль колін в цій інтенції. Під час молитви «Вервиця Визволення» так ясно побачила видіння – ця людина стояла в тій кімнаті, де завжди виконує свої посадові обов'язки.
Дорогий Господи Ісусе! Це було твоїм другим знаком, що цю людину Ти надалі залишили в м. Городку. А першим був той знак, що Ісус ясно сказав: «Раз я вислухав тебе і перевірка пройшла на «відмінно», то чому ти сумніваєшся? Вислухаю тебе і в цьому!»
Третім знаком – була величезна хвиля спокою і радості, яка затоплювала мене, виливаючись в хвилю подяки за отримані ласки. Я вголос, хоча це була глибока ніч і спали діти, щиро дякувала Тобі, що мене Ти вислухав, що прийняв мій піст, молитву, жертви які перед Твій Трон, Господи, заносив Св. Апостол Юда-Тадей. Здавалось, душа виривалась назовні, славлячи Твою доброту і ласку. Я не могла зрозуміти, що зі мною робиться, а слова і сльози подяки спливали з уст та очей.
І знову Твій голос: «В середу все вирішиться і всі про це дізнаються. А ти – троє суток не спи, а жертвуй молитву, працю і в нічний час Мені. Нікому не говори про те, що ти вже все знаєш. Я тільки що вирішив, що залишу цю людину в м. Городку і надалі. Розповіси тоді, коли будуть знати усі».
Господь говорив, а я дивилась на Розп'яття і була в екстазі. Славила Бога, безмежно Йому дякуючи, відчувала Божу присутність рядом і велику Божу благодать, яка спливала на мене.
«Господи, я витримаю ці троє суток без сну, бо Ти мені допоможеш, бо Ти цього хочеш заради цієї людини».
Троє суток без сну – спочатку мене охопив якийсь страх. Але я твердо вірила, коли я витримаю, то Господь мене вислухає. На роботі, в бібліотеці, дуже часто злипались очі, та пересиливши себе, дивилась на ікону Ісуса, яка стоїть на моєму робочому столі, і, говорила подумки: «Ісусе! Цю мою величезну втому, страшенний головний біль і весь мій фізичний стан жертвую Тобі за цю людину, щоб її залишили в м. Городку на тій самій посаді». За мить голова ставала ясною, а продуктивність праці високою. Ці слова я говорила Господу дуже часто: через кожні пів години на протязі цих трьох днів. А те, що миттєво проходила втома і я працювала на високому рівні, було знаком від Господа, що Він приймає мої жертви і мене вислухає.
В понеділок, ідучи на Вечірню Святу Службу я почувалася так, ніби ці важкі дні уже позаду, бо знала твердо і вірила Господу, що ця людина залишиться на своїй посаді і надалі. Та, побачивши тривогу і переживання на обличчі цієї людини, просила Тебе, Господи, щоб Ти подав їй якийсь знак і її заспокоїв. Дякую, що вислухав мене і потішив цю людину.
Моїй вдячності немає меж. Ти, Господи, настільки мене любиш, що відкрив мені Свої таємниці відносно іншої, такої дорогої мені, людини.
Хочу розповідати всім про це велике чудо, яке є плодом молитви «Вервиця Визволення». Завдяки «Вервиці Визволення» я більше пізнала Божу Любов, відчула велику насолоду спілкування з Господом, як з Батьком, Братом, Другом…
Сила «Вервиці Визволення» полягає у великій вірі і довірі Господу. Господь нас дуже любить, бо ми є Його дітьми і завжди нас вислухає, підтримає, потішить коли ми будемо Йому повністю довіряти.
Хочу звернутись до всіх, хто буде читати моє свідчення. Моліться «Вервицю Визволення» серцем, кожне слово вимовляючи з довірою – не потрібно спішити. Господь дуже любить коли ми з Ним розмовляємо щиро, а не просто молимось для галочки.
Нехай буде прославлений Ісус через могутню молитву віри «Вервицю Визволення» і нехай Ісус вислуховує усіх, хто буде серцем і душею розмовляти з Ним, просячи допомоги у своїх переживаннях і проблемах.
Крочак Людмила
Україна
Хмельницька обл.
м. Городок
© "Видавництво "Апостол"